Петриківка, Дніпропетровщина · ЮНЕСКО 2013
Петриківський пензель набирає дві фарби одразу, і мазок несе обидві вздовж себе. Цей мазок ішов від Тетяни Пати до її учня Василя Соколенка, від нього — до Андрія Пікуша, а від нього, за домашнім столом, — до доньки Оксани. Тут його бережуть, пояснюють і йому навчають.
Технічний підпис
один пензель · дві фарби · одна позначка
Майстер набирає на один пензель два пігменти й тягне одну лінію. Колір міняється всередині самої позначки, тож пелюстка переходить з карміну у вохру за один прохід і без шва там, де фарби зустрілися. Петриківський розпис кладуть просто на поверхню, нічого не намічаючи олівцем, — тому цей один рух важить так багато: під ним немає рисунка, з яким його звіряють.
Ягоди ставлять пучкою пальця. Найтонші лінії тягнуть загостреним стеблом рогозу. Пензлі майстри в’яжуть самі, з м’якого тваринного волосу на держаку, — і кожне заняття, яке Оксана Пікуш веде в Канаді, малюється пензлями, привезеними з Петриківки.
Повний словник названих мазків →
Лінія
Петриківку передають з рук у руки, від людини до людини. Цю платформу ведуть зсередини тієї самої передачі, на її нинішньому кінці.
1884–1976
Учителька, з якої постала школа
Вона розписувала стіни й мальовки Петриківки ще до того, як це назвали школою, а потім вела перший офіційний клас у селищі. Майже кожен сьогоднішній майстер веде свого вчителя до неї.
Джерело ↗1922–2018
Її учень, який навчав сімдесят років
Учень Пати й останній з її прямих учнів, хто працював ще у 2010-х. Помер у 96. Серед тих, кого він навчив, — Андрій Пікуш і Марія Пікуш.
Джерело ↗b. 1950
Народний художник України · Шевченківська премія 2025
Народився в Петриківці, учень Соколенка, а з 1991 року — засновник і голова правління Центру народного мистецтва «Петриківка». Заслужений майстер народної творчості з 1981, народний художник України з 2013, премія імені Катерини Білокур 2009 і Національна премія імені Тараса Шевченка 2025.
Джерело ↗Petrykivka → Canada
Його донька, навчена за домашнім столом
Народилася й виросла в Петриківці, ремесла навчилася вдома — у батьків, Андрія і Марії Пікушів, та в майстра Івана Дмитрюка. Розписує інтер'єри й мурали, навчає — і на кожне заняття в Канаді привозить петриківські пензлі ручної роботи.
Джерело ↗Що робить це місце
Історія, інструменти, фарби й названі мазки — з джерелом під кожним твердженням. Словник дає кожному мазку його українську назву й показує, як його кладе рука.
Читати про традицію →Перший мазок безкоштовний і займає двадцять хвилин. Далі — заняття для дітей і дорослих, онлайн і наживо, які веде майстриня, народжена в Петриківці.
Зробити перший мазок →Інтер'єри, мурали, предмети й робота з брендами — розписані рукою і підписані тим, хто розписував. Бриф, права й терміни узгоджуються письмово, перш ніж хтось візьме пензель.
Почати бриф →Люди, яких навчали учні самої Пати, — у своїх вісімдесятих і дев'яностих. Живий архів знімає, як вони малюють і розповідають, українською, і тримає ці записи відкритими для музеїв, шкіл і дослідників.
Дивитись архів →Меценати, спонсори, фонди й інституції фінансують зйомку, навчання й відкритий довідник. Кожен рівень прямо каже, що робить внесок і що повертається.
Як допомогти →
Частина, у якої цокає годинник
Василь Соколенко, учень Пати й учитель Андрія Пікуша, працював до самої смерті у 96. Покоління, яке він навчив, останнім училося в селищі ще до фабрики, і більшість того, що ці люди знають, лишилася незаписаною й незнятою. Живий архів існує, щоб зафіксувати, як вони малюють і розповідають, українською, поки це ще можливо.
Список запуску
Лист іде тоді, коли виходить сторінка майстра, коли в архіві з’являється новий запис і коли відкривається набір на заняття. Решта до цього списку не потрапляє.